Півонії — Анна Трінчер | караоке з текстом і вимкненням вокалу

Ага, ага. Давай. Давай. Я та спогад, що не забудеться, я та шрам, що не загоїться. Я як тінь — її не торкнутися. Не забудеш ніколи за мою лиць. Я та спогад, що не забудеться. Ніч не може здійснитися. Я як мрія, що в голові крутиться. Я та ціль, за яку треба пітися. І ми знову в агонії, на підлозі півонії. Видалися бажанню і зламаємо симфонію. І ми знову в агонії, на підлозі півонії. Видалися бажанню і зламаємо симфонію. Давай, давай, давай, давай, давай, давай. Давай, давай, давай, давай, давай, давай. Я та секрет, що від тебе приховують. Є дві очі, що в себе закохують. Я та загадка, що зводить з розуму. Я та любов, що змінює твоє життя. Я та секрет, що від тебе приховують. Той окамен, точно засвоюють. Я та думка, що не дає спокою. Я та сумніч, що тебе не відпускає. І ми знову в агонії, на підлозі півонія. Видалися бажанню і зламаємо симфонію. І ми знову в агонії, на підлозі півонія. Видалися бажанню і зламаємо симфонію. Давай, давай, давай, давай, давай, давай. Давай, давай. Давай, давай.