Любов останньою ніколи не буває — Туриченко | караоке з текстом і вимкненням вокалу

Тебе нема, нема тепла. І день за два в журбі минає. Коли тебе у снах нема, я, прокидаючись, зораю. Мовчить у промені струна, душа на споминах не грає. Я, залишаючись один, без тебе долю не признаю. Пробач за сльози, що пекучими були, коли за чварами нас доля обіймала. Пробач за весни, що для тебе не цвіли. І не карай за те, що боляче кохав я. Веди мене через життя, як через храм, де пам'ять молодість за коханим вертає. Не знаю хто, але так правидно сказав: "Любов останньою ніколи не буває". Як серце в роздумах болить, ніхто за мене не відчує. І тільки мить, щаслива мить недолі рану залікує. Мовчить у промені струна, душа на споминах не грає. Я, залишаючись один, без тебе долю не признаю. Пробач за сльози, що пекучими були, коли за чварами нас доля обіймала. Пробач за весни, що для тебе не цвіли. І не карай за те, що боляче кохав я. Веди мене через життя, як через храм, де пам'ять молодість за коханим вертає. Не знаю хто, але так правидно сказав: "Любов останньою ніколи не буває".