Оля Полякова — Білий налив | Прем’єра — Olya Polyakova | караоке з текстом і вимкненням вокалу

Я прочитала всі поради пророчі, бо не могла не спати ні дня і ночі без тебе, м-м, без тебе, м. Я забувала навіть, як мене звати, коли лишив мене внизу біля хати під небом, о, під небом, м. А місяць і зорі і чисті, прозорі. А совість твоя ні, о! А яблука падають в білий налив, і наше кохання, як детектив. Дивлюсь я і плачу, як же невчасно. Очі твої, як лампочки згасли. А яблука падають в білий налив, і наше кохання, як детектив. Дивлюсь я і плачу, як же невчасно. Очі твої, як лампочки згасли. Я надихалась кожним поглядом твоїм. Стала сто пісень моя вперше без бою. Так просто. Так просто. Так просто. Так просто. І я чула від тебе одні пересуди, але я не така і більше не буду. Все просто, м, все просто. А місяць і зорі і чисті, прозорі. А совість твоя ні. А яблука падають в білий налив, і наше кохання, як детектив. Дивлюсь я і плачу, як же невчасно. Очі твої, як лампочки згасли. А яблука падають в білий налив, і наше кохання, як детектив. Дивлюсь я і плачу, як же невчасно. Очі твої, як лампочки згасли. А очі твої, ой, як лампочки згасли. І сумно мені, бо це все невчасно, вчасно, вчасно. Падають в білий налив. І наше кохання, як детектив. Дивлюсь я і плачу, як же невчасно. Очі твої, як лампочки згасли. А яблука падають в білий налив, і наше кохання, як детектив. Дивлюсь я і плачу, як же невчасно. Очі твої, як лампочки згасли.