Старі фотографії — Skryabin | караоке з текстом і вимкненням вокалу

Я завжди мріяв написати пісню про маму, але різні поети всі слова вже сказали. І я не хотів повторити когось із них. Я біля своєї мами буду завжди маленьким, і як тільки покличе, прибіжу скоренько. Тому я їй і написав ці слова, як міг. Мам, ти мене вибач, що я став дорослим. І вже минула сорок третя осінь, як я побачив перший раз свій дім. Я, може, трохи пізно став її розуміти і не часто дарував на день народження квіти. І були часи, коли я тижнями їй не дзвонив. Але тепер, коли вона мене обіймає і разом її з татком щось про внучку питає, я з радості плачу, що маю живих батьків. Мам, ти мене вибач, що я став дорослим. І вже минула сорок третя осінь, як я побачив перший раз свій дім. Мам, а можна я до тебе завтра приїду? І ми на кухні не одну годину собі на різні теми поговоримо. Я дякую тобі за то, що я вмію. І я дякую тобі за то, що я розумію. Ті речі, які не пояснюють навіть в книжках. Хай буде біля тебе завжди ангел хранитель. І я тоже дісь поряд буду завжди бродити, щоб не міряти наше життя в телефонних дзвінках. Мам, ти мене вибач, що я став дорослим. І вже минула сорок третя осінь, як я побачив перший раз свій дім. Мам, а можна я до тебе завтра приїду? І ми на кухні не одну годину собі на різні теми поговоримо. Мам Мама!