Може, то було любов’ю? — Vivienne Mort | караоке, мінус + текст пісні

На мене ти підвів обличчя і свій мені довірив страх. Тепер сильніші будуть руки, бо серце у моїх руках. Удень завжди були ми двоє. Вночі нас вітер розділяв. Ішов і брав мене з собою. Я тобі нічого не казав. Але час все минає. Час, він спокою не знає. Тільки мить. Я з тобою. Мить. Може, то було любов'ю? Може, то було любов'ю? Не знаю. Не знаю, що було любов'ю. Може, то було любов'ю? Не знаю. Не знаю я. Тобі дивилася у очі і в них сміялася тобі. З твоїми плакала щоночі. Пробач, на небі й на землі. Скажи, кого вже загубили? Того напевно вже не ждуть. Закрию двері. Всім спасибі. Мене ніколи не знайдуть. Але час все минає. Час, він спокою не знає. Тільки ми, я з тобою. Ми. Може, то було любов'ю. Може, то було любов'ю. Не знаю. Не знаю, що було любов'ю. Може, то було любов'ю. Не знаю. Не знаю, що було любов'ю. Може, то було любов'ю. Може, то любов'ю. Може, то було любов'ю. Я не знаю. Я не знаю. Не знаю я.