Kalush Orchestra — Ностальгія | караоке з текстом і вимкненням вокалу

Я їду, їду, їду, їду, їду додому. Я їду через роки й відстань, їду вперед. Куди веде мене дорога, ще невідомо, і ностальгія за душу бере. Чому й навіщо вітер так свище десь на горищі? Єі-єі-єі-є. Важливі речі зовсім не речі. Двох біля печі. Єі-єі-єі-є. Знову їду я туди, де знайомі всі кути. І як мило не крути, дім десь в серце, там де ти. Я їду, їду, їду, їду, їду додому. Я їду через роки й відстань, їду вперед. Куди веде мене дорога, ще невідомо, і ностальгія за душу бере. Навіть як далеко попаду, повернусь додому, докладу. Всі зусилля в світі маю в пісті. Скоро буду в місті, де не ті. Я йду по тім пінохами землю знайду. Я йду там, де мене будь-якого приймуть. Я йду там, де люблять в радості і в біді. Я йду, а вже по тім подих переведу. Я знаю, відведи мене вдаль від міста. Очі зав'яжи, відчуй тінь. Як собака знайду шлях мій, бо де би не був, не забуду дім. Я їду, їду, їду, їду, їду додому. Я їду через роки й відстань, їду вперед. Куди веде мене дорога, ще невідомо, і ностальгія за душу бере. Я їду, їду, їду, їду, їду додому. Я їду через роки й відстань, їду вперед. Куди веде мене дорога, ще невідомо, і ностальгія за душу бере.