Анна Буткевич — СеЛяВі | караоке з текстом і вимкненням вокалу

Так я навпилася наскрізь. Все це дивно. І хвилини стоять, обіймають годинник. Я до болі сумна. Ця вода не питна і дорога чужина. Та знаєш, хочеться жити так не передати. Посадити з ним квіти — волошку і м'яту. Перейти цю межу у небес попрошу, знов щасливою стати. Селяві. Я в сутінках шукаю сонце. А знати хочеться напевно, що просто будемо живі до старості. Селяві. І як би важко не було б це, завжди після того, як темно, знаходяться шляхи нові. Ти маєш знати: селяві. Може, це який жарт, не смішний анітрохи. Маячки гугл карт так далеко від нього. Заклопотаний день, та робота не йде, не виходить нічого. Та знаєш, хочеться жити так не передати. Заховати ножі, все перефарбувати і зіграти ще роль, де сміється герой, попри всі свої вради. Селяві. Я в сутінках шукаю сонце. А знати хочеться напевно, що просто будемо живі до старості. Селяві. І як би важко не було б це, завжди після того, як темно, знаходяться шляхи нові. Ти маєш знати: селяві. Селяві. Я в сутінках шукаю сонце. А знати хочеться напевно, що просто будемо живі до старості. Селяві. І як би важко не було б це, завжди після того, як темно, знаходяться шляхи нові. Ти маєш знати: селяві