Місця Щасливих Людей — Скрябін | караоке, мінус + текст пісні

Можливо, треба було жити, як всі. А я хотів інакшим бути завжди. Так скучно плисти по течії з ними. Можливо, я не дав тобі теплоту, і ти не знаєш погляд через фату. Логічно. Як можна було з тим жити? А пам'ятаєш метронічного Берліна? І наші тіні на стінах? Місця щасливих людей. А пам'ятаєш? Балкон під небом Мадрида. І на трибунах коріди. Місця щасливих людей. Тягуча павутина зйомних квартир. І дві душі, пробиті сотнями дір. Так страшно, коли не знаєш, що завтра. Тепер я оглядаю знаті часи і знаю ціну світло і полоси. Не варто шукати вину крім себе. А пам'ятаєш? Страшений шторм на Мальдівах? На фотках гніздо горілих. Місця щасливих людей. А пам'ятаєш? Старий капар на Бродвеї. Цибуля, сир і печеня. Місце щасливих людей. Всьо наперед, ніколи не вивчаю маршрут. Мені неважливо, тільки б ти була тут. Все рівно, куди нас понесе вітер. В житті не важливий сигнал GPS. Якщо не обвинте рюкзак свій несеш, то знайдеш для себе десь таке місце. А пам'ятаєш? Велосипед у Парижі? Ти закопала мо лижі. Місце щасливих людей. А пам'ятаєш? Наш новий рід в електричці. І Лондон як на відкритці. Місце щасливих людей. А пам'ятаєш? Холодне пиво в Стокгольма? І знову ми були двоє. Місце щасливих людей. А пам'ятаєш, як я втікав з інституту, щоб би з тобою побути і носити на духу? А пам'ятаєш?