БАЛКОНИ (ПРЕМʼЄРА 2025) — ТІНА КАРОЛЬ | караоке, мінус + текст пісні

Люди ображаються лежачи в клубочках, Тільки їх розплутати майже неможливо. Люди надуваються, мов ті голубочки, Що сидять під дахом, переживши зливу. Люди ображаються, да їм лише привіт, Наче бензин розпалює тривогу. Люди, що ображені в цей момент некрасиві, Наче вчитель йоги, що не любить його. А з неба падали балкони на нас, То на тебе, то на мене, Бо ми ображались весь час. А з неба падали балкони знов, То на мене, то на тебе, Така у нас любов. Любимо, але мимо, Любимо, але мимо, Мабуть, тому що сильно Ніяк не можемо прицілитись, Тому знову мимо. Любимо, але мимо, Любимо, але мимо, Мабуть, тому що сильно Ніяк не можемо прицілитись, Тому знову мимо. Я знов образилась за те, що ти образився, Я знов надулась за те, що ти надувся. Ти знову вразити хотів, та знов не вразив, Зайшов без стуку в душу, дякую, що хоч розсувся. А з неба падали балкони на нас, То на тебе, то на мене, Бо ми ображались весь час. А з неба падали балкони знов, То на мене, то на тебе, Така у нас люба. Любимо, але мимо, Любимо, але мимо, Мабуть, тому що сильно Ніяк не можемо прицілитись, Тому знову мимо. Любимо, але мимо, Любимо, але мимо, Мабуть, тому що сильно Ніяк не можемо прицілитись, Тому знову мимо.