ГОЛОС ВЫСОКОЙ ТРАВЫ БЕК — АГУТИН ЛЕОНИД | караоке с текстом песни

Жнивами лиха чорная коса у полі нагло втято козака. І тихий морок краєм нависа, із ран живиця витіка ріка. Ти вірний коню друга не чекай. Чого схилився? Більш його нема. Дівчино мила полем не гукай. Тепер назавжди у ладу ти сама. Ой стара мати сина не дождеш, онуки не прикрасять сивину. Широким полем тіло не знайдеш і брат його не покладе в труну. Питаються у вітру і стерні: "Де ж є козак той? Де ж його шукать? Де наша слава зникла у вогні?" І круки чорні на бенкет летять. Де тихо вітер думу завива, де кінь гуляє і землю розрива. Там наша слава, де отава-трава. Там наша слава, де отава-трава. Його голубка нова то стерня. Злілий крук то рідний брат, а мати його то сира земля. І кінь в медні ночі полетять. Із ран живиця витіка ріка. Зросте отава і встане із землі нове життя, і слава проросте також нова. Де тихо вітер думу завива, де кінь гуляє і землю розрива. Там наша слава, де отава-трава. Там наша слава, де отава-трава. Жнивами лиха чорная коса у полі нагло втято козака. І тихий морок краєм нависа, із ран живиця витіка ріка. Із ран живиця витіка ріка. Зросте на тім покосі отава і встане із землі нове життя, і слава проросте також нова. Де тихо вітер думу завива, де кінь гуляє і землю розрива. Там наша слава, де отава-трава. Там наша слава, де отава-трава.