ВАСИЛИНА — ДЗИДЗЬО ДЗІДЗЬО И ПОПОВИЧ IВАН | караоке с текстом песни

Небо осені жде в шеготавим покошенні. Їй пора вже прийти, та чомусь припізнилася. Ти прости, що приходжу до тебе не прошений. Чує серце моє наші долі зріднилися. Сонце ласкаве землю голубить, весну кохання до нас прислало. Більше між нами розлук не буде. Я хочу, мила, щоб ти це знала. Більше між нами розлук не буде. Я хочу, мила, щоб ти це знала. Скільки літ я шукав, ти нарешті зустрілася. Вся чарівна така, мов народжена веснями. А любов в моїм серці рікою розлилася. Вічно житиму я цими днями чудесними. Сонце ласкаве землю голубить, весну кохання до нас прислало. Більше між нами розлук не буде. Я хочу, мила, щоб ти це знала. Більше між нами розлук не буде. Я хочу, мила, щоб ти це знала. Сонце ласкаве землю голубить, весну кохання до нас прислало. Більше між нами розлук не буде. Я хочу, мила, щоб ти це знала. Більше між нами розлук не буде. Я хочу, мила, щоб ти це знала. Як ще буде весна знов багатою зливами, знай пшениця в полях золота заколоситься. Повір, наші дні будуть завжди щасливими. Чує серце моє, бо до тебе знов проситься. Сонце ласкаве землю голубить, весну кохання до нас прислало. Більше між нами розлук не буде. Я хочу, мила, щоб ти це знала. Більше між нами розлук не буде. Я хочу, мила, щоб ти це знала. На, на, на-на-на, на, на, на-на-на-на. На, на, на-на-на, на, на, на-на-на. Більше між нами розлук не буде. Я хочу, мила, щоб ти це знала. Більше між нами розлук не буде. Я хочу, мила, щоб ти це знала.