Наталя Май _Казка про кохання_ — Наталя Май _Казка про кохання_ | караоке с текстом и отключением вокала

За морями, за лісами, за високими горами там жило собі кохання із блакитними очами. Разом з сонечком вставало, довгі коси заплітало і під тихий шепіт вітру людям щастя дарувало. Разом з сонечком вставало, довгі коси заплітало і під тихий шепіт вітру щастя дарувало. За лісами, за морями, за високими горами там жило собі кохання між землею й небесами. Зради й заздрощів не знало, про любов пісні співало для людей з добром у серці зорі з неба діставало. Зради й заздрощів не знало, про любов пісні співало для людей з добром у серці зорі діставало. З нівідкіль взялися раптом дві сестри брехня і зрада. Чорним пруком налетіли, щоб кохання розтерзати. Білі рученьки зв'язали, щиру душу розтоптали і кохання яснооке сміючись закатували. Білі рученьки зв'язали, щиру душу розтоптали і кохання яснооке там закатували. За лісами, за морями, за високими горами дві сестри кохання вбили із блакитними очами. Ні словечка не зронило, вбивцям в очі подивилось, мов кришталь, одна краплинка по щоці сльоза скотилась. Ні словечка не зронило, вбивцям в очі подивилось, мов кришталь, одна сльоза по щоці скотилась. І тепер на білім світі важко нам любов зустріти. Та якщо вона приходить, бережіть її щомиті. Не давайте панувати сестрам двом брехні й зраді. І тоді кохання ваше буде щастя дарувати. Не давайте панувати сестрам двом брехні й зраді. І тоді кохання буде щастя дарувати. Не давайте панувати сестрам двом брехні й зраді, і тоді кохання буде щастя дарувати