ГРУШКА — FIЇNKA | караоке, минус + текст песни

Автор проєкту Богдан Логвиненко Грех, а вулицями попри хату біг, А ми пустили його на поріг. Він у нашім домі сирозніг, та й назбирався цілий міг. І як тепер не розв'язати його? А я питаюся себе, чого? Чого цукати десь в життю зірець, якщо з ньому прийде кінець? Йой, нагрішем, шоб було чимкайтесь! Йой поспішє, щоб доста по життє, кіко в життю. Я жити по-правді мусу, Замаю за грішну дошку, А як все скінчиться, Зробіть мені грошку, Замаю, замаю дошку. І як зв'яти по правді мошу за мою загрішну дошку? А як все скінчиться з робітної гроші? Звіт, на чим зійшовся і на чим стоїть, Переплести б його увесь у берег, Аби лише за собою лишити слід. Як просто все тепер звучить, Коли ти знаєш, що є основне, коли вже є звища, яких не є, але коли всі плащуть руки, молодець, але всьому прийде кінець, йой, на грече. Але жити так хочеться, як останнього дняну. Та й на шо ж мене та й пан Біг сотворив, як людяну? Я не знаю від тебе, Мені ближце набутє, яка смацна потреба, Собов свіки цим будь. За мою, за мою дощу, я звідти поправді можу, за мою загрешну дощу, а як все скінчиться, зробіть мені грошку, за мою, за мою дощу. Я ж це по правді мусу за мою завічну дошку, А як все скінчиться, друбець мені друсну.