Давай виключим світло і будем мовчати Про то що не можна словами сказати Не можна писати неможливо зіграти А тільки мовчати тихенько мовчати Давай мовчати про то що дівчати Не вміють сховати не можуть спати Давай про мене і про тебе мовчати Мовчати аж поки не захочем кричати Місяць впав темно в кімнаті Як добре що ти навчилась мовчати Про то що ніколи не змогла би збрехати Про то що ніколи мені не спитатись Ми будем з тобою у ліжку лежати Лежати як сніг – водою стікати Ми будемо жадно свої сльози ковтати А з ними слова яких не сказати Давай помовчу тобі просто на вушко Холодною стала чайова кружка А ми ще маєм про що помовчати А ми ще маєм про що полежати Як світло проб ється через наші штори Ми знову з тобою як всі заговорим А поки ще темно є в нашій кімнаті Давай з тобою будем просто