Rebus & 1032 - Улюблене Місто — Unknown Artist | караоке, минус + текст песни

Любимый город, знаете, да? Любимый город может спать спокойно и видеть сны. И так далее. Поэтому- Хулиганы днепровских улиц на Донбассе теперь тусуются. Пока пацаны без писюнов в Польше дырявой, блядь, любуются, вы там зачищаете клубнику, мы зачищаем тут улицы. Город может спать спокойно, пока военные о нём пиклуются. Теперь понятно, нахуй тебя мама отдала на плавание в детстве: чтоб Тису переплыть, надо иметь дыхалку ебать дерзкую. Война відкрила нам очі. Стало зрозуміло, хто на що здатен: хто поїхав штурмувать Донбас, а хто поїхав у Краков. И по факту никого никогда не осуждаю я. Типа жизнь одна, вся хуйня, нахуй та война. Но если ты сам себе спиздишь, это самое плохое. Ты подрываешь себе авторитет, я подрываю твое здоровье. Наслаждайтесь дальше страной европейской, полугомики. Мы отстоим города и заселимся в эти новые домики. Любимый город может спать спокойно и видеть сны. Передам привет всем местным. Четыре-пять-ноль посты. Парадейке передам четыре-пять-ноль. У нас тут все в порядку. Было такое, что Танчик разбирал всю новосплачённую грядку. Мои треки станут дороже, когда меня тупо не станет. Надеюсь, кенты с командиром придут на могилу с цветами. Парадейке передам четыре-пять-ноль. У нас тут все в порядку. Было такое, что Танчик разбирал всю новосплачённую грядку. Мои треки станут, блядь, дороже, когда меня не станет. Надеюсь, кенты с командиром придут на могилу с цветами. Немного жестковато с текстами, но и мы как бы не хлюпики. В детстве любил смотреть про казаков те самые мультики. Сейчас та же фигня: смотрю мультик, пока над нами орлан. Когда забирал трёхсотового, он очень громко всем кричал. С вопросом: "Что такое Днепр?" Я вам, бля, буду отвечу. Днепр — это воины, и наш путь всегда будет бесконечен. А ну скажите, кто там по вам стрелял, мамины недоганстеры? У нас реальные пушки, пока у вас в руках детские бластеры. С вопросом: "Что такое Днепр?" Я вам, бля, буду отвечу. Днепр — это воины, и наш путь всегда будет бесконечен. А ну скажите, кто там по вам стрелял, мамины недоганстеры? У нас реальные пушки, пока у вас в руках детские бластеры. Сейчас я это читаю себе за рулём зеленоватой Mazda. Спустя кое-какое время научился складывать пазлы. Набрал десять килограмм со времени уезда из дома. Называйте меня Ребус четырнадцать-восемьдесят восемь — это мой вес новый. Ну що, мужички, війна несеться, пацани сидять в окопах. Історія пишеться кров'ю, арта разом з піхотою. У вас беха валить боком, тут беха навалює плотним. Тридцяткою розносить бліндажі, жмуров тихо прикопує. Країна, як раніше, крутиться, в кабінети несуть банкноти. Тіпи двіжують від початку, на блокпостах стоять копи. Нас не чіпай, дружок, ми тут всі контужені трохи. Ляжеш їбалом на пол, відос потім залетить в топи. Двіжуха бойова, по позиціям працює штурмова рота. В посадку залітають, жмурять підарську піхоту. Тут всі ярі патріоти, але подалі від окопів. Піднімають прапор синьо-жовтий десь далеко в Європі. Постріл з Глоку проб'є тебе, як картонну коробку. Капоне казав: "Куля змінить в голові багато чого, навіть якщо попаде в жопу". Копай окопи, мій любий дорогий патріоте. Кажеш, ти мегастрілок? Повір, артилерії похуй. Десять тридцять два, війна несеться по всій лінії фронту. Там, де я бував, мамкиних тигрів не бачив нікого. Днепр — это воїни. Сказано чітко і коротко. Вадим Вуду, вічна пам'ять. Достойний дніпрянин навіки залишився воїном. Якщо ти не в строю, в твоїх розказах ніякого толку. Біжи в зальчик, синок, і головне не пропусти треніровку. Стволка працює громко, твої штани стали мокрі. Ти ще не бував в посадке, де криють обстрілом плотним. А так війна війною, більш-менш умови комфортні. Якщо підвали не розйобані, сидим, наливаєм компоти. Каби летять, падають під боком. Поживем ще трохи. Непогано бути моряком, плавать глибоко на підводній лодці. День проходить, всі живі, значить, походу не сьогодні. Розбиті міста, горять будинки, люди сидять голодні. В барі наливаєш стопочку, байдуже проблеми народні. Прильот ракети швидко роздупляє дурну голову через стіни бетонні. Дніпряни залітають на пару з білоцерковськими тіпами. Розказуєм за війну, яку прожили або зараз проживаєм. Та Македонський за Кракен читав. Старий, чому тебе з нами немає? Не пішов воювать, сиди вдома, Ваньок, читай свою хуйню кримінальну. Від міста добра до міста чорного нала. Звонарів на радейку посадить, нехай русаков пробивають. Війна — це драма. На жаль, не всі доживуть до її фіналу. Слава Україні, тіпи! Топим до талого.