На острові чекання — Марія Хурсенко | караоке с текстом песни

О плями чорно-білі у короткому житті лишилося помріяти, збагнути не святі. Як мало і багато треба поміж тим, щоб жити й злетіти. А завтра знову завтра, знову кома на кінці і трубка телефона у схвильованій руці. Ти знову згубиш слово і у прірву піде час. Ця пауза мовчання стане приспівувать. Так крутиться щаслива мить втікає, і її не здоженеш, коли життя немає. Поклич мене, любов, у подорож кохання. Я так давно живу на острові чекання. Я хочу гріти сутінки не краденим вогнем, змінити кому крапкою для нових світем. Я всі найкращі помисли з тобою уявлю, бо я іще надіюся, бо я іще люблю. Як хочеться зануритись у те, чого нема, не чути комсі смиком і любити недарма. Як хочеться із друзями проводити свята та знати, що людина біля тебе саме та. Так крутиться щаслива мить втікає, і її не здоженеш, коли життя немає. Поклич мене, любов, у подорож кохання. Я так давно живу на острові чекання. Поклич мене, любов, у подорож кохання. Я так давно живу на острові чекання.