ВІВТАР — Нікіта Кісельов | текст песни — пойте с оригиналом

Осінь з листопаділа у душі задушила. Ти кохання не зрадила, ти його загубила. Те, що серцем я вимріяв, зберегти не змогла ти. Журавлиному вирю віддала на крила. А я поклав своє кохання на вівтар, і його благословив Небесний Цар. А ти любов мою розбила, мов кришталь, і за тим тобі що сталося не жаль. А я поклав своє кохання на вівтар, і його благословив Небесний Цар. А ти любов мою розбила, мов кришталь, і за тим тобі що сталося не жаль. Були ночі вінчальними, птаха щастя кружляла, та з гіркими печалями нас журба увінчала. Не Всевишнього волею, а твоїм небажанням не зустрілися з долею, розминулись коханням. А я поклав своє кохання на вівтар, і його благословив Небесний Цар. А ти любов мою розбила, мов кришталь, і за тим тобі що сталося не жаль. А я поклав своє кохання на вівтар, і його благословив Небесний Цар. А ти любов мою розбила, мов кришталь, і за тим тобі що сталося не жаль. Не Всевишнього волею, а твоїм небажанням не зустрілися з долею, розминулись кохання. А я поклав своє кохання на вівтар, і його благословив Небесний Цар. А ти любов мою розбила, мов кришталь, і за тим тобі що сталося не жаль. А я поклав своє кохання на вівтар, і його благословив Небесний Цар. А ти любов мою розбила, мов кришталь, і за тим тобі що сталося не жаль. Ой, грали у біс звуки трембіт. Здавалося, що в нас під ногами весь--