Ти і я (feat. Білий Бо, Рижуня & Ждан) — Unknown Artist | караоке, минус + текст песни

Ти і я. Чорно-білий світ без тебе. Моє сонце й небо. Тільки ти моя. І нікого нам не треба. Пригорнеш до себе тільки ти і я. Чорно-білий світ без тебе. Моє сонце й небо. Тільки ти моя. І нікого нам не треба. Пригорнеш до себе. Так. Навколо нас бігають люди. Біг переходить на танець у клубі. Уночі ніби так більше не буде. Кожен вгадує власні юди. Знаєш, цю ніч мені не спалося. Твого пам'ятаю запах волосся. На світанні свіжу траву покосять, і по ній ми будемо гуляти босі. Досі я від тебе в шоці. Вирують емоції. Хочеться порції головної страви. Кохана, як у тебе справи? Кров гарячіша від лави, інколи навіть плавить. Ніби ти вода, ніби ти повітря. І про тебе нагадав мені політ свіжих квітя. Промені побачив, вгору до неба очі підняв, ніби моє сонце, моя мрія заповітна. У полоні довгого прихованого сна. На вагоньма тільки среда гованого на листах. Відчуваю себе ніби вдома тільки там, де та. На верстати все готовий. Розбуди мене, весна, моя весна, розбуди мене. Псом би лиш не став, а решта усе мине і мине. Моя весна, розбуди мене, поїдемо по містам, позбавимось від тене-тене. Я би сказав: "Схамени мене", та мені з тобою без тями, від тебе так добре. Я би сказав: "Зупини мене", та я нікуди не піду. Це є моє море. Ми дивимось за горизонт, як падають зорі, загадавши бажання, щоби це був тільки, тільки не сон. Де без слів зрозуміло це просто кохання. Доки ти яскравий квіту волосся в пліта, я до тебе тягнусь, наче маленьке дитя. Серце товче, я так жадно повітря ковтаю. Адже до цього я так високо ще не літав. Там, де був спокій і тиша. Тепер дещо важливіше. Музика грає гучніше, барви змішую густіші. Світ, де видумуємо правила тільки ми. Де тепле літо й далеко так до зими. І де без слів зрозуміло, що ти моя. Де тільки ти і я. Ти і я. Чорно-білий світ без тебе. Моє сонце й небо. Тільки ти моя. І нікого нам не треба. Пригорнеш до себе тільки ти і я. Чорно-білий світ без тебе. Моє сонце й небо. Тільки ти моя. І нікого нам не треба. Пригорнеш до себе. Так. Очі дивились на схід, шукаючи слід тих теплих слів і дотиків ніжних долонь твоїх. Мені не забути, повір. Давай пригадаєм, як разом під класику і без опалення стерли кордони. Мороз малював на шибках містичні узори. І тільки удвох ніхто не потрібен. Давай вимкнем світло, сусідам на зло. Усміхнемось привітно. Бюджетне вино з магазину плюс сотні думок. В кишені ключі від квартири. Потягуєм дим, повільно п'ємо. А тут за вікном уже липень ласкає теплом. Одеса-паром. За обрієм вічнове сонце купається в морі. Ми наче в кіно. Залишився крок до зірок. Давай його зробимо разом. Тримайся за руку. Залишилась мить. Давай же дізнаємось правду. Давай забудемо минуле. Яким би не були, ми віримо в щастя, вірим в людей. В нас багато ідей, і з завтрашнім днем, можливо, нам вдасться поміняти світ. Взявшись за руки розтопити лід. Вже за роком рік я в твоїх обіймах нікуди не втік, і завтра прийде зима. Я, можливо, побачу сни, де печалі, журби нема, де повіє тепло весни. Так мало бути. Ми знову разом. Тебе забути було б маразмом. І жодна фраза не змінить того. Свою любов не віддам нікому, що дана Богом мені. І я горю, немов у вогні. Не забуду ті дні, не залишу бій. Діти одна лиш мені в цьому світі самі, і нікого нам більше не треба. Чуєш? Нікого не треба. Тільки ти, мій ангел із неба. Ти і я. Чорно-білий світ без тебе. Моє сонце й небо. Тільки ти моя. І нікого нам не треба. Пригорнеш до себе тільки ти і я. Чорно-білий світ без тебе. Моє сонце й небо. Тільки ти моя. І нікого нам не треба. Пригорнеш до себе. Так.